напорюватися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
наткнутися — I = натикатися 1) (на що рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранитися / пошкодити що н.), наразитися, наражатися, настромитися, настромлюватися, напоротися, напорюватися, нарізатися, нарізуватися, наштрикнутися, наштрикуватися; пробитися… … Словник синонімів української мови
напоротися — див. напорюватися … Український тлумачний словник
нахромлюватися — ююся, юєшся, недок., нахроми/тися, ромлю/ся, ро/мишся; мн. нахро/мляться; док., діал. Наскакувати, напорюватися на що небудь гостре … Український тлумачний словник
пробиватися — а/юся, а/єшся, недок., проби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) чим, по чому, крізь що, через що, серед чого і без додатка. З труднощами проходити, пробиратися куди небудь; прокладати собі дорогу, шлях, долаючи перешкоди. || перен. Ламаючи опір… … Український тлумачний словник
наразитися — I = наражатися 1) (учинками, діями поставити себе під загрозу чого н., спричинити несподівані й небажані для себе наслідки), нарватися, нариватися, наскочити; напроситися, напрошуватися (своєю поведінкою викликати яке н. ставлення до себе, перев … Словник синонімів української мови